Саморегулюючий нагрівальний кабель, що являє собою?

 

Саморегулюючий гріючий кабель відрізняється від звичайного нагрівального резистивного кабелю здатністю до локального саморенулюванню виділення тепла. Це дозволяє йому підтримувати постійну температуру по всій довжині незалежно від довкілля. Наприклад, якщо частина кабелю знаходиться на відкритому повітрі, а інша частина теплоізольована, температура по всій довжині залишиться однаковою. При цьому ділянка на відкритому повітрі виділятиме більше тепла через активнішу тепловіддачу.

 

 

Принцип роботи саморегульованого кабелю

 

Принцип роботи саморегулюючого нагрівального кабелю заснований на використанні полімерної матриці з струмопровідними вкрапленнями. Ця матриця становить його серцевину, всередині якої знаходяться дві паралельні струмопровідні жили. При подачі електричного струму між цими жилами матриця нагрівається і полімер починає розширюватися. Розширення призводить до зменшення зв’язків між струмопровідними вкрапленнями, що зменшує струм і, отже, виділення тепла. Там, де тепловіддача утруднена, матриця швидко нагрівається, знижуючи виділення тепла до рівня.

 

 

Кабель, що саморегулюється, здатний підтримувати постійну температуру на різних ділянках, регулюючи виділення тепла в залежності від умов навколишнього середовища. Це забезпечує ефективне та економічне використання енергії.

 

 

Відмінність саморегулюючого кабелю від кабелю з вбудованим термостатом.

 

Однак варто відзначити, що в магазинах іноді пропонуються кабелі з вилкою і термостатом, об’єднані під назвою “кабель, що саморегулюється”, але насправді це готова система для обігріву труб, заснована на резистивному гріючому кабелі, регульованому термостатом. Автоматичне регулювання зазначеного кабелю відбувається в цілому, а не локально, що відрізняє його від кабелю, що саморегулюється. Ця система автоматичного регулювання відключає кабель, коли температура досягає 15 °C, і включає його при остиганні до 5 °C. Координація цього процесу складає основі температури кінцевої точки, де розташований термостат – у разі, кінець кабелю.

Важливим аспектом під час використання такого кабелю є забезпечення рівномірності тепловіддачі. Це досягається підтримкою однакової відстані між витками або нитками, а також забезпеченням однорідної теплоізоляції на всій довжині труби, що обігрівається. Такі заходи гарантують ефективне функціонування системи та запобігають нерівномірному розподілу тепла по трубі.

 

Як правильно вибрати саморегулюючий гріючий кабель? І де він застосовується?

 

Необхідність застосування саморегулюючого кабелю обумовлена ​​його ключовою особливістю – можливістю локального регулювання, що робить його ефективним у використанні для трубопроводів, що проходять через різні температурні зони, а також для жолобів та водостоків, схильних до можливого засмічення листям, що може викликати місцеві проблеми з тепловіддачею. Саморегулюючий гріючий кабель також не вимагає строгого рівномірного укладання, що унеможливлює торкання витків або перекриттів, що виникають при його прокладанні в трубу або резервуар, що може призвести до перегріву.

Відмінність від резистивного кабелю полягає в тому, що саморегулюючий продається у відріз, що забезпечує можливість його вкорочування та доточування по необхідності. Це дає гнучкість у використанні, проте монтаж вимагає підключення проводу живлення, а також установки сполучної та кінцевої муфти.

При виборі саморегулюючого гріючого кабелю слід врахувати його передбачуване застосування. Наприклад, для обігріву жолобів та інших покрівельних конструкцій, що піддаються сонячному світлу, важлива стійкість зовнішньої оболонки до ультрафіолету та наявність армуючого екрану. У разі укладання на трубопровід під теплоізоляцію або в інші місця без прямої дії сонячних променів, підходять моделі без екранів та сонцезахисних домішок.

Технічні параметри, зокрема потужність, стають головним критерієм вибору. Слід зазначити, що для кабелю, що саморегулюється, зазначена в характеристиках потужність є початковою і в міру нагрівання знижується. При досягненні максимальної температури кабелю потужність стабілізується лише на рівні 5-10% від початкової. Недостатня потужність призведе до неефективного обігріву, а надмірна може спричинити деформацію пластикових труб.

 

Вибір потужності залежить від діаметра труби або ринви:

  • 10 Вт/м – Ø 15-25 мм;
  • 20 Вт/м – Ø 25-60 мм;
  • 30 Вт/м – Ø 60-80 мм;
  • 40 Вт/м – Ø 80-100 мм.

 

Як встановити сполучну та кільцеву муфти (муфтування, підключення) саморегулюючого гріючого кабелю?

 

 

Для муфтування самрега нам знадобиться сам монтажний набір (набір гільз і термоусадок). Також будівельний ніж, плоскогубці (бокорізи), промисловий фен.

 

 

Спочатку з одного кінця необхідно зняти зовнішній шар ізоляції (2 см від краю буде достатньо). Далі обрізати екран (якщо такий є у вашій моделі кабелю) і зрізати на 1 см одну з жил (щоб запобігти замиканню).

 

 

Надягаємо на кінець кабелю термоусадку (довжина близько 5 см) і розігріваємо промисловим феном. Кінець термоусадки необхідно затиснути пасатижами (поки вона гаряча).

  • Для розігріву достатньо встановити температуру 350 градусів.
  • Щоб запобігти утворенню повітря в муфті, розігрівайте її з середини.

 

 

Кільцева муфта готова. Далі приступимо до сполучної муфти (підключення дроту живлення). Забираємо близько 4 см зовнішньої ізоляції, екран зрізати не потрібно, він скручується. Знімаємо внутрішній шар та зачищаємо жили і робимо трикутний виріз на матриці.

 

 

На дроті живлення надягаємо термоусадки.

  • Особливо фаза, окремо нуль і не забудьте відразу надіти зовнішню (велику) термоусадку.

У сполучні гільзи вставляємо дроти живлення з одного боку і кабель, що гріє, з іншого (окремо для фази і нуля, порядок підключення не має значення). Обтискаємо гільзи по всій довжині пасатижами (краще ручним пресом).

 

 

Прогріваємо феном термоусадки фази, нуля. Також не забудьте смуфтувати екран (земля). В кінці закриваємо все зовнішньою термозбіжною трубкою. Також прогріваємо її доки вона не стягне дроти з муфтами. Сполучна муфта готова.